- розміжчити
- —————————————————————————————розміжчи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розміжчити — див. розміжчувати … Український тлумачний словник
розміжчений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розміжчити … Український тлумачний словник
розміжчення — я, с. Дія за знач. розміжчити … Український тлумачний словник
розчерепити — плю/, пи/ш; мн. розчерепля/ть; док., розчере/плювати, юю, юєш, недок., перех., розм. Розбити вщент, на черепки. || Сильним ударом (ударами) поранити або розміжчити (голову) … Український тлумачний словник